Егор Безрылов (koznodej) wrote,
Егор Безрылов
koznodej

Бунин meets HPL

На всьому одбились сліди убожества. І житла, і люди, що вічно риються в землі, прийняли, ввижалось Раїсі, колір землі, здавалися деталями мертвої природи. Багнистою вулицею йшов мужик, немов дубове коренище котилось по дорозі: смагле, як кора на дереві, обличчя, цупкі, порепані й припалі землею руки, грубі, як пеньки, ноги. Он вибігла з чорної хати молодиця, приклала долоню до очей і дивилась на подорожню. Сонце грало на її бронзових голих ногах, як на стовбурі похиленої над тином верби. На вулиці, попід хатами, валялася деревня; діди сиділи на ній, схиливши голови, і ледве можна було одрізнити їх од тої темної, зчорнілої маси. Замурзана дітвора, впоміш із собаками і свинями, роїлася попідтинню. Худі підсвинки на високих ногах, з заболоченими черевами никали по вулиці. Скрізь тхнуло гноєм. В долині, в озерці, хлюпали праниками, підкасані, з червоними, як у буслів, ногами, молодиці. За вигоном, край села, виднілось друге село, густо заселене сірими хрестами, під якими тихо спочивали, обернувшись у землю, трудівники землі.

Лялечка

Михайло Коцюбинський

Tags: гении, цитаты, чужая проза
Subscribe

  • их нравы

    В центре Симферополя стоял огромный обком и сразу за ним начинался район глинобитных домиков. Эти мазанки состояли из комнаток с отдельным…

  • И снова Адаменко!

    Жертва геноцида исполняет Поросячьего Ротика http://youtu.be/m-pTATh1_oU

  • Прочти, товарищ!

    When accused by a political opponent of hating Arabs, he replied, "How can I hate Arabs? I sucked one off last night."

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

  • 2 comments